- ручний
- [ручни/й]
м. (на) -но/му/-н'і/м, мн. -н'і/
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
ручний
Смотреть что такое "ручний" в других словарях:
ручний хрест — див. хрест ручний … Словник церковно-обрядової термінології
ручний — а/, е/. 1) Прикм. до рука 1). Ручна робота. 2) Який здійснюється руками, без застосування машин. || Якого приводять у дію руками. || Якого виготовляють руками. Ручне полотно. •• Ручни/й м яч спортивна гра в м яч між двома командами, учасники якої … Український тлумачний словник
ручний — прикметник … Орфографічний словник української мови
ручний — на, не, Ол. Прикм. до рука … Словник лемківскої говірки
обіручний ніж — Пр. Ніж з двома ручками, для стругання гонтів. ч. Ол. Дворукий ніж. Обіручний ніж до струганя ґонтів … Словник лемківскої говірки
кінно-ручний — а/, е/. Стос. до ручної праці у поєднанні з кінською тягою, кінним гужовим транспортом. Кінно ручні жнива … Український тлумачний словник
обіручний — а, е, розм. На обидві руки … Український тлумачний словник
хрест ручний — Хрест, який носять у руках, а не на грудях: наперсний, требний, виносний хрести … Словник церковно-обрядової термінології
кінно-ручний — прикметник … Орфографічний словник української мови
обіручний столец — ч. Вр. Стілець, вяким закріплюється деревину для стругання її. Обіручним ножом стружит ґонты на обіручнім стільци … Словник лемківскої говірки
